Компонентна карта FPV: рама, мотори, стек, відеотракт, живлення – з термінами, параметрами по класах 5″–10″ і типовими помилками закупівлі партій
FPV-дрон складається з семи основних вузлів: рама, рушійна група з моторами й пропелерами, стек керування, відеотракт, канал радіокерування, система живлення та антени. За галузевими оцінками, до 90% собівартості готового борта – це комплектуючі для FPV-дронів, тому помилка на етапі специфікації партії коштує дорожче за будь-яку помилку збірки: несумісну позицію не виправиш паяльником, її можна тільки перезамовити. Ця карта – для того, хто формує BOM (bill of materials, перелік компонентів) на партію: сім вузлів з термінологією, робочі діапазони параметрів для класів 5″, 7″ і 10″, ланцюг залежностей при виборі і помилки, які найчастіше зупиняють виробництво.
Сім вузлів одного борта
Рама (frame)
Несучий каркас із вуглецевого волокна: нижня і верхня пластини, промені, стійки. Діагональ рами в дюймах – головний класифікатор усього дрона, бо фізично обмежує діаметр пропелерів. Для закупівлі важливі не лише розмір, а й монтажні отвори під електроніку (стандарти 20×20, 25.5×25.5 і 30.5×30.5 мм) – саме тут найчастіше ловлять несумісність.
Рушійна група (motors + propellers)
Безколекторні мотори маркуються розміром статора (2207, 2807, 3115 – діаметр і висота в міліметрах) та показником KV – обертів на один вольт без навантаження. Правило просте: більший пропелер потребує більшого статора і нижчого KV. Пропелери постачаються парами напрямків обертання – два за годинниковою (CW) і два проти (CCW); у специфікації партії це окремий рядок, який забувають.
Стек (FC + ESC stack)
Обчислювальне і силове ядро: політний контролер (flight controller, у спільноті «політник») з гіроскопом, акселерометром і барометром – читає датчики й команди оператора; під ним регулятор обертів (ESC, типово 4-в-1) – перетворює рішення контролера на струм для моторів. Дві плати монтуються блоком через демпфери, звідси й «стек».
Відеотракт (camera + VTX)
Курсова камера формує картинку, відеопередавач FPV-сигналу (VTX) накладає телеметрію (OSD) і транслює її оператору. Класифікація камер – за світлочутливістю (денні, нічні, тепловізійні) і форм-фактором (nano 14 мм, micro 19 мм); передавачів – за потужністю і типом тракту, аналоговим чи цифровим.
Канал керування (RX)
Радіоприймач на борту ловить команди з апаратури і віддає їх контролеру. Стандарт де-факто в українській практиці – відкритий протокол ExpressLRS (ELRS) на 2.4 ГГц або 868/915 МГц; поруч існує закрита екосистема Crossfire. Версія прошивки приймача – закупівельний параметр, а не дрібниця, про це нижче.
Живлення (battery + PDB/BEC)
Акумулятори для FPV поділяються на два табори: LiPo дають максимальну миттєву струмовіддачу – вибір швидкісних платформ; Li-Ion-збірки на елементах 21700 виграють у питомій ємності – вибір далеких місій. Конфігурація записується як 6S1P чи 6S2P: кількість комірок послідовно і паралельно. Плата розподілення живлення (PDB) і стабілізатор (BEC) розводять енергію на вузли.
Антени
Окремі для відео (зазвичай кругова поляризація) і для керування (лінійні диполі). Недооцінений вузол: потужний VTX без узгодженої антени перегрівається і виходить з ладу, а роз'єми (MMCX, U.FL, SMA) – ще одна класична точка несумісності партії.
Ланцюг залежностей
Компоненти не обираються «найкращі з кожної категорії» – вибір іде каскадом, де кожен крок звужує наступний:
- Рама → пропелери. Діагональ фіксує максимальний діаметр гвинта.
- Пропелери → мотори. Більший гвинт вимагає більшого статора і нижчого KV, інакше – перегрів.
- Напруга батареї → KV. Оберти ≈ KV × напруга: та сама платформа на 6S і 4S потребує різних моторів.
- Мотори → ESC і струмовіддача батареї. Пікові струми великих моторів вимагають запасу за амперажем регулятора і C-рейтингом акумулятора.
- Все разом → корисне навантаження. Тяга мінус власна маса = те, що борт реально понесе. За інженерними гідами, мінімальне співвідношення тяги до маси – 2:1, для маневрених задач закладають 4:1 і вище, важкі далекобійні платформи живуть біля 3:1 із запасом по струму.
Практичний наслідок для закупівельника: специфікація завжди пишеться від задачі і маси корисного навантаження назад до рами – а не від «вигідної пропозиції на мотори».
Параметри по класах
Робочі діапазони станом на серпень 2026 року, зведені з технічних гідів і каталогів; конкретна конфігурація завжди визначається ТЗ.
| Вузол | 5″ | 7″ | 10″ |
|---|---|---|---|
| База рами | ~210–230 мм | ~280–320 мм | ~360–450 мм |
| Статор мотора | 2207–2306 | 2506–2807 | 3110–3115 |
| KV (на 6S) | ~1700–2100 | ~1100–1500 | ~800–1200 |
| ESC (4-в-1) | 35–50 А | 45–60 А | 55–80 А |
| Батарея | LiPo 6S 1300–1800 мА·год | Li-Ion 6S 3000–8000 мА·год | Li-Ion 6S2P–6S3P, 6000–12000+ мА·год |
| Корисне навантаження | до ~0,5–0,8 кг | ~1–2 кг | ~2,5–4+ кг |
Діапазони орієнтовні: джерела розходяться залежно від профілю застосування (швидкісний, далекобійний, вантажний), і саме тому в ТЗ фіксується не «клас узагалі», а повна конфігурація – як це зробити, описано в чеклисті вимог до ТЗ.
Чотири помилки, які коштують партії
Занижений ампераж ESC. Найдорожча з типових помилок: регулятор, узятий «впритул» до номіналу, вигорає на пікових струмах різкого набору висоти – і борт стає некерованим у польоті. Для важких платформ запас за струмом – не опція, а вимога; разом із регулятором перевіряється наявність низькоімпедансних конденсаторів у комплекті.
Розсинхрон версій прошивок. Приймачі ExpressLRS з мажорними версіями 2.x і 3.x несумісні між собою: партія з тисячі приймачів «зі складських залишків» на старій версії означає сотні годин ручного перепрошивання перед збіркою. Те саме стосується екосистеми прошивок ESC (BLHeli_S, Bluejay, AM32) – старі ревізії позбавляють сучасних протоколів керування моторами.
Фізична несумісність. Монтажні отвори стека (20×20 проти 30.5×30.5 мм), силові роз'єми батарей (XT30/XT60/XT90), сигнальні конектори периферії (JST-SH проти JST-GH із фіксатором), антенні роз'єми (MMCX проти U.FL), довжина моторних проводів під конкретну раму – кожна з цих дрібниць у масштабі партії перетворюється на перепайку тисячі позицій.
Ілюзія дешевого входу. Бюджет, порахований лише за вартістю бортів, забуває периферію: апаратуру керування, окуляри чи наземні станції, зарядну інфраструктуру, інструмент. Для партії це не дрібниця, а окремий рядок кошторису, без якого борти – неробочі активи.
Погляд з лінії. Саме ці чотири категорії – ампераж, версії прошивок, конектори і кріплення – наш вхідний контроль перевіряє в кожній партії комплектуючих до того, як вона потрапить на робочі місця. Розбіжність, виявлена на вході, коштує повернення постачальнику; виявлена на збірці – зупинки лінії; виявлена на полігоні – партії. Тому в наших специфікаціях версія прошивки і тип конектора – такі самі обов'язкові поля, як розмір статора. – Головний інженер лінії КРИЛАЧІ
Аналог, цифра чи оптоволокно
Вибір тракту – це не лише картинка, це різні лінії постачання. Аналоговий відеотракт – найдешевший і повністю крос-сумісний між виробниками: постачання легко диверсифікувати, що для серії часто важливіше за роздільність. Цифрові системи (екосистеми DJI, Walksnail, HDZero) дають різко кращу деталізацію, але комплект коштує в рази дорожче, важить більше і прив'язує партію до однієї екосистеми без взаємозамінності – закупівля стає залежною від доступності конкретних модулів.
Оптоволоконний канал міняє економіку найсильніше. Котушка – витратний матеріал: кабель не намотується назад, тобто це позиція на кожен виліт, а не на борт. За публічними прайсами станом на серпень 2026 року котушки коштують орієнтовно від 16 до 70 тисяч гривень залежно від довжини лінії (10–30 км), а важать від ~1 кг за 10 км до ~2 кг за 15 км – тому оптоволоконні конфігурації живуть на платформах 10″ і більше, і маса котушки з'їдає частину корисного навантаження. Плюс окрема наземна станція з оптичним інтерфейсом. Усе це – не аргументи «за» чи «проти», а рядки кошторису, які мають бути порахованими до підписання контракту.
Часті питання
Що таке стек у FPV-дроні?
Стек – це блок із двох плат, встановлених одна над одною: політного контролера (FC) і регулятора обертів (ESC, зазвичай 4-в-1). Контролер обробляє датчики і команди оператора, регулятор перетворює його рішення на струм для моторів. Плати мають стандартизовані монтажні отвори – 20×20, 25.5×25.5 або 30.5×30.5 мм, і цей розмір має збігатися з посадкою на рамі.
Чим політний контролер відрізняється від ESC?
Політний контролер – «мозок»: гіроскоп, акселерометр, обчислення стабілізації. ESC – «м'язи»: силова електроніка, що подає струм на мотори за командами контролера. У сучасних збірках вони майже завжди купуються разом як стек, і сумісність їхніх прошивок та протоколів – окремий пункт специфікації.
З чого почати вибір компонентів під партію?
Від задачі, а не від каталогу: маса корисного навантаження і потрібна дальність визначають клас платформи, клас – раму і пропелери, вони – мотори, мотори – регулятор і батарею. Зафіксуйте цей ланцюг у ТЗ разом із версіями прошивок і типами конекторів – і партія збереться без сюрпризів.
Комплектуючі у вас уже є або їх ще треба підібрати – в обох сценаріях ми працюємо: закупівля за Cost+ без націнки як супутній сервіс і контрактна збірка вашої партії за ТЗ.
Діапазони параметрів і ціни – з відкритих джерел станом на серпень 2026 року; ринок компонентів рухається швидко, специфікація конкретної партії завжди уточнюється на момент замовлення.
